До першої річниці визволення Чернігівщини від російських загарбників
До першої річниці визволення Чернігівщини від російських загарбників
Здається, що кінець лютого, березень та початок квітня – усе це було неначе страшний сон, який для жителів Чернігівщини тривав заледве не два місяці. Бо в цей час частина області була окупована загарбниками, що перетнули наш кордон із боку росії під ранок 24 лютого. І почалося… Жителі сіл прикордоння прокинулися від страшного гулу. Що це? Виглянувши на подвір’я, вони помітили, як ворожі танки із зловісною літерою Z їдуть повз їхні домівки. Що відбувається? Ввімкнули телевізор, а там повідомлення про те, що війська країни-сусіда почали повномасштабне вторгнення на територію України… Дзвінки рідним: «На нас напали», сльози, біль, розпач. Той ранок у кожного залишиться у пам’яті назавжди.
Один за одним населені пункти Чернігівщини з півночі на південь здригаються від гулу воєнної техніки. Метушаться люди: хтось поспіхом збирає гроші, документи, воду, їжу та кидає все це в рюкзак, чи то пак, «тривожну валізу». А для когось найцінніше поміщається просто в долоню – рука дитини чи батьків, переноска з домашніми улюбленцями… Цілі родини покидають свої домівки і виходять із Чернігова… пішки, йдуть у надії віднайти безпечний прихисток за містом. Але чи буде там безпечно?
На околицях Чернігова стало чутно вибухи вже наступного дня після початку вторгнення. Містяни готувалися до вуличних боїв, збиралися загони самооборони. А згодом ледь не щодня, одна за одною з’являлися страшні новини про ворожі бомбардування інфраструктури міста… Місто залишилося без електроенергії, тепла, води… А коли окупанти розвалили міст, що був артерією, яка з’єднувала Чернігів із Києвом, здалося, що вогник надії на виживання почав потрохи гаснути…
Сьогодні ми ще раз згадуємо ті дні, коли Збройні Сили України відтіснили окупантів та звільнили Чернігівщину. Щиро дякуємо та низько вклоняємося кожному воїнові, що доклав неймовірних зусиль для того, аби ми могли почуватися вільно на своїй землі: ходити на улюблену роботу, купувати щось у крамницях, готувати для родини та вільно дихати на повні груди. Дякуємо вам, наші Воїни Світла! Дякуємо за кожен прожитий день і за те, що маємо можливість зустрічати світанки!
Батуринський міський голова Леонід ДУША
