Історична довідка про села Матіївського старостинського округу

Село Матіївка — центр Матіївського старостинського округу Батуринської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, до якого входять 11 сіл і селищ. Розташоване на відстані 30 км на північний схід від міста Бахмача, на правому березі річки Сейм. Навпроти села, на лівому березі Сейму знаходиться місто Батурин. 

Матіївка (Митяювка) — назва невеликої річки, правої притоки Сейму. Гідронім уперше згадується у документі 1656 р. Перша писемна згадка про Матіївку як населений пункт датована початком 18 ст., хоча, безперечно, вона виникла і розвивалася синхронно з Батурином, адже її мешканці забезпечували функціонування Батуринського перевозу через Сейм та численних водяних млинів на ньому. Про давнє заселення території села свідчать поселення ІІІ-І тисячоліття до нашої ери, виявлені тут археологами.

З часу виникнення у першій половині 17 століття і до 1781 року Матіївка (Митяєвка, Митяювка —у тогочасних документах) — одна з батуринських приміських слобод. Дещо південніше, також на правому березі Сейму, знаходилася слобода Городищечко. Зараз Городищечко входить до складу села як одна з його вулиць.

У 1781 році між Матіївкою та Городищечком було зведено дерев’яну церкву, перенесену з Батурина. Її освятили на честь Іоана Богослова. Церква проіснувала до 1933 року і була розібрана місцевими більшовистськими активістами.

Перша школа була відкрита при Богословській церкві наприкінці 19 століття. Навчання проводилося в будинку священника, на території Городищечка.

Радянську владу в селі встановлено в січні 1918 року. В ході колективізації в 1930 році створений колгосп «імені Комінтерну» (скорочено — «Комінтерн»).

З 1924 року у відібраному у священника будинку з перервами діяла Матіївська загальноосвітня школа. До Другої світової війни навчання в ній було трикласним.

У 1941 році мирне життя Матіївки перервала Друга світова війна. Під час окупації села (вересень 1941 — вересень 1943) було знищено забудову головної вулиці, яка мала назву Коропський шлях. 

У післявоєнний період розпочалася відбудова господарства та громадських об’єктів села. Зокрема, у 1959—1960 роках зусиллями місцевого колгоспу та місцевих жителів збудоване нове приміщення школи, яка до того займала кілька будівель у різних частинах Матіївки. Школа отримала статус 8-річної. 

Шляхом укрупнення до місцевого колгоспу було приєднано господарства навколишніх хуторів. У 1959 р. в одне господарство під назвою «імені ХХІ з’їзду КПРС» (скорочено — «ХХІ Партз’їзд») було зведено два батуринські колгоспи, а в 1963 р. до нього приєднали й матіївський колгосп «Комінтерн». 

У новозбудованій ще до укрупнення (у 1961 році) конторі матіївського колгоспу відкрито будинок культури на 220 місць та бібліотеку. У селі діяв фельдшерсько-акушерський пункт, колгоспний дитячий садок, кілька магазинів.

При відділенні колгоспу «ХХІ Партз’їзд», на північно-східній околиці села побудовано механізований комплекс з виробництва молока.

У 1972 році в центрі Матіївки влаштовано братську могилу радянських воїнів, що загинули на території села під час Другої світової війни. Над нею встановлено пам’ятник невідомому солдату на честь воїнів-односельців, що полягли на фронтах цієї війни (96 чоловік).

У 1974—1975 роках споруджено автошлях, що з’єднує село з автошляхом Київ—Бачівськ (М 02).

Уродженцем Матіївки є український радянський письменник Вілій Костянтинович Москалець (1927—2001), який похований на цвинтарі рідного села. 

Більше і детальніше можна прочитати в статті на Вікіпедії про Матіївку.

Село Бондарів — розташоване в  6,8 км на північний схід від села Матіївка. Засноване в 19 столітті як хутір. Назва походить від засновника цього поселення, який займався бондарським ремеслом. Найпоширеніше прізвище місцевих жителів — Бондаренко. 

Село Веселівка — розташоване в 6,3 км на північний схід від села Матіївка. Засноване в 19 столітті як хутір. Первинна назва – хутір Деркачів.

Село Лісова Поляна — розташоване за 3,6 км на північний схід від села Матіївка. Засноване в 19 столітті як хутір. Первинна назва – Кучугури.

Село Мости — розташоване на автошляху Київ—Бачівськ (М 02), за 5 км на південний схід від села Матіївка. Засноване у 19 столітті, складалося з двох хуторів (Мости або Мостища і Піски). Хутір Мости дістав свою назву від того, що знаходився у низинній болотистій місцевості й для того, щоб цю місцевість перетнути, було збудовано сім, а може й дев’ять мостів. 

У другій половині ХХ століття у Мостах діяла тваринницька ферма колгоспу «ХХІ Партз’їзд»; функціонували магазин, сільський клуб, контора і розсадник Батуринського лісництва.

Село Нове Полісся — розташоване в 7 км на північ від села Матіївка, Засноване в 19 столітті як хутір. Первинна назва — Довга Нога.

У 1930-х роках на південь від Бондаревого та Нового Полісся було влаштоване господарство місцевого колгоспу «імені Третього вирішального партз’їзду» (скорочено – «Третій вирішальний»). Колгосп мав вітряк, птахоферму і тваринницьку ферму, торфорозробки, земельні угіддя хуторів Лісова Поляна, Лопатин, Бондарів, Нового Полісся, Веселівки. Пізніше цей колгосп увійшов до складу матіївського колгоспу «Комінтерн». 

У другій половині ХХ століття у Новому Поліссі діяла тваринницька ферма колгоспу «ХХІ Партз’їзд», магазин, сільський клуб.

Село Обірки — розташоване в 4,3 км на північний захід від села Матіївка. Засноване в 19 столітті як хутір. 

Походження назви хутора Обірки має декілька версій. За однією з них, через місцевість, де з’явився пізніше хутір, проходив шлях, який вів до Миколо-Крупицького монастиря, на якому промишляли кілька розбійників, які грабували перехожих. Тому це місце стали називати «Оббірки», а потім виник хутір, який називається Обірки. За іншою версією назва хутора пішла від слова «Обора» тобто огорожа для худоби, адже саме ця місцевість зручна для розведення худоби. 

У другій половині ХХ століття у Обірках діяла тваринницька ферма колгоспу «ХХІ Партз’їзд», магазин, сільський клуб.

В 2007 році хутір отримав нове життя після заснування на його території мистецького поселення «Обирок». Ця еко-спільнота є членом міжнародного об'єднання екопоселень GEN-Europe.

Селище Прохори — ро зташоване в 4 км на північ від села Матіївка. Село засноване на початку 20 століття. Назва походить від прізвища першого поселенця.

Входить в екоспільноту Обирок.

Се лище Каціри — розташоване в 4 км на північ від села Матіївка. Поряд селища знаходиться озеро Долгоє або Довжик. Село засноване на початку 20 століття. Назва походить від прізвища першого поселенця. Входить в екоспільноту Обирок.

Село Голубів — розташоване за 6,7 км на схід від села Матіївка. Засноване в 19 столітті як хутір. Назва походить від прізвища першого поселенця — Голуб. На півночі від села проходить автошлях Київ—Бачівськ (М 02).

Селище Лопатин — розташоване в 4,7 км на північний схід від села Матіївка. Засноване в 19 столітті як хутір. Його давні назви Возний, Світлопавловський, Лотошевського.

Автор: Наталія Саєнко-Калініченко, історикиня, учена секретар

НІКЗ «Гетьманська столиця», членкиня Національної спілки краєзнавців України, уродженка села Матіївка.