Інформує: Бахмацька районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості
Легальна трудова зайнятість: можливість чи обмеження?
Чому нелегальна зайнятість залишається популярною, особливо серед молодих шукачів роботи? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.
Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що у разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, працююча особа отримає
- чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
- виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
- можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
- страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
- право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
- право на оплату листка непрацездатності у разі хвороби;
- соціальні послуги і виплати у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
- захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
- вихідну допомогу у разі звільнення за ініціативою роботодавця;
- цілу низку інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Багато це чи мало – стає зрозумілим, коли є можливість порівняти.
Реальність така, що чимало компаній будують свій бізнес на максимальному використанні праці неоформлених працівників, або підміняючи трудові відносини господарськими. Пояснення дуже просте - надто дорого мати легальних працівників. Настільки дорого, що з працівниками забувають розраховуватися або не виплачують в повній мірі обіцяні зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки та «лікарняні». Така практика руйнує трудові відносини і показує, наскільки бізнес нехтує правом працівників бути повноцінною стороною цих відносин.
Проте чимдалі фінансові проблеми відступають на задній план перед наростаючим кадровим голодом. І те й інше завдають збитків або недоотримання прибутку підприємцю. Тому розмови про те, що трудові відносини - це залежні відносини, сьогодні вже недоречні й не вигідні жодній стороні. Роботодавець і працівник зацікавлені один в одному і співпрацюють для досягнення взаємовигідного результату.
Варто визнати, що український бізнес починає замислюватися як вийти з порочного кола і утримати кадри в Україні. Оскільки роботодавцям все складніше зацікавлювати працівників своєю пропозицією про роботу, зневага соціальним благополуччям громадян в інтересах короткострокового економічного ефекту є невиправданим ризиком.
І вже не видаються пережитком минулого ті переваги офіційного працевлаштування, що надає законодавство роботодавцям, а саме вимагати від працівників:
- виконання посадових обов’язків і дотримання тих умов праці, що визначені в трудовому договорі;
- попереджати роботодавця про намір звільнитися не менше ніж за два тижні;
- відшкодування збитків, нанесених роботодавцю;
- відпрацювання чи відшкодування оплати за навчання, підвищення кваліфікації;
- підтвердження рівня кваліфікації, знань, умінь і навичок, виконання запланованих показників шляхом процедури атестації;
- проходження випробування при прийнятті на роботу;
А у разі порушення трудової дисципліни - притягати працівників до відповідальності: дисциплінарної, матеріальної.
Для остаточного подолання стереотипів варто зазначити, що кожен роботодавець, який підтримує цивілізовані трудові відносини зі своїми працівниками, має можливість звертатись до державної служби зайнятості за безоплатною допомогою в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ).
Державна служба зайнятості активно співпрацює з роботодавцями, зокрема із застосуванням інноваційних підходів на засадах рекрутингу, що сприяло збільшенню чисельності підприємств, які звернулись до служби зайнятості за допомогою в укомплектуванні вакансій.